Коло берега човен зелений,
Та зелена стоїть осока,
Хвиль не видно на озері синім,
Десь близенько степная ріка
А над нею місточок біленький,
Як синочок щасливої неньки,
Під місточком качина сім"я,
Каченята уже не маленькі
Під крилом у матусі жили,
Та злітають у вирій дорослі,
Ще весною малими були,
А тепер як батьки їх-дорослі
Все це схоже на долі людскії,
Діти всі мов качата ось ці,
Виростають вони непомітно,
Лиш тепло у батьків на руці
Десь летять за моря та за гори,
Десь сідають на гнізда вони,
Та батьками стають неодмінно,
Залишаючись сами дітьми
Ось таке у житті зустрічаем,
А життя скороплинна ріка,
Не зайдеш двічі в воду подібну,
У людей мабуть доля така
прогулянка в гаю
курорту Миргород
серпень 2021 року
У людей мабуть доля така
© Copyright: Александр Захаренко 3, 2021
Свидетельство о публикации №121083105823
Свидетельство о публикации №121083105823
Рецензии
Понравилось произведение.Все ясно и понятно написано.Спасибо.Особенно понравилось место,где оно было написано:Миргород,это недалеко от той деревни Гадячского района
Полтавской области,где прошло мое детство
Галина Федотова 4 13.11.2021 13:40 Заявить о нарушении
Полтавской области,где прошло мое детство
Галина Федотова 4 13.11.2021 13:40 Заявить о нарушении