Був Микола наче приз
Від гілки відірвався,
Купив собі штани нові,
Як на парад зібрався
У грілку самогон налив,
Для куражу,як бачиш,
Та сталося непоправиме,
З Миколою заплачеш
Бо жінка бачила усе,
Через замкову дірку,
Взяла Миколину валізу,
Вона на перевірку
І полетіли звідтіля,
Футболки та кросівки,
Не буде бігать чоловік,
До молодої жінки
Забрала мило та лосьон,
Хай пахне як у стайні,
Та вилила горілку всю,
То був удар фатальний
І поїхав на Хорол,
Голий він як липка,
Лише майки дві старі,
Як без смичка скрипка
Жінка мабуть і не знає-
Чудеса бувають,
Дефіцит чоловіків,
Їх жінки хапають
Одежину принесуть,
Та горілки кварту,
І показують усім,
Як козирну карту
І Микола наче приз,
Рук пізнав чимало,
Він Кохання роздавав,
І усім хватало
Жінка думає своє,
А Микола діє,
Голим був він як сокол,
Та з того радіє
взято із курортних пригод
літо 2021 року
м.Миргород
Свидетельство о публикации №121083105692