Земля і кров у різні тягнуть боки,
Та суперечливі - лише слова,
Тріпочуть тіні ген за кожним кроком,
Надходить ніч. П'янкі її жнива.
Хоч розум каже, що навкруг пустеля,
Гонитва за тінями вірних душ,
Сміливе серце подолає скелі,
До неба вже злітаючи чимдуж.
Земля і кров. Примарністю законів,
Історією незабутніх слів,
Нитками уподобань і прокльонів,
Важкою чистотою темних злив -
Усім заплутати залізну волю,
Усім поранити легкі уста...
Земля і кров лишаються з тобою,
Як сонні, ще небачені міста.
© Марина Чиянова
30.08.2021
Zemlya i krov
© Copyright: Марина Чиянова, 2021
Свидетельство о публикации №121083007238
Свидетельство о публикации №121083007238
Рецензии