Келих лiта
у вічній сулії часу.
Іде воно у мандри світом,
хліба зібравши у косу.
Поволі серпень догорає,
сюрчать вечірні цвіркуни.
Усе, що видавалось раєм,
засне невдовзі до весни.
Наповню келихи я літом,
щоб смакувати восени.
В букет зберу суцвіття літер,
порину у янтарні сни…
серпень 2021
Свидетельство о публикации №121083001274
Слідом осінь іде золота.
Літо вернеться згодом, я знаю!
А минають життєві літа…
З повагою, Наталя Патута
Наталья Патута 12.09.2021 10:56 Заявить о нарушении
Олександр Мачула 13.09.2021 00:01 Заявить о нарушении