На Странник aizek morgan Rus, Eng, Ukr

Мой верный друг!
Прошу,не спрашивай!
Зачем я вынужден бежать из дома своего.
Так долго было странствие по свету,
И челн мой плыл и плыл по воле волн.
Вдоль берегов безлюдных и угрюмых.
Я ,невоспетый чуждый странник сердца твоего.

Мой нежный друг!
Ты знаешь как ни кто.
Звезды мерцающей пришельцем
для них я буду навсегда.
Ее сиянье вечно льется в моих лазоревых глазах.
Для них я странная загадка,
Непонятый и весь другой.
Как возродиться вам для света,
Гасящие весь пламень мой?
Не отбелить вам мраком совесть!
Вам никогда не быть со мной!

Единственный мой друг!
Ты-это я!
Совсем из ничего другое племя
мне одному придется возродить.
В нем будет весь оплот моей вселенской славы.
Красы бессмертной снова пьедесталы сотворить.
Пасть времени навечно залепить,
все пожирающем во всем пространстве.
Забыв печаль,осуществить свои мечты!
Ты лишь приди,друг мой!
Я -это ты!

My faithful friend!
Please never ask me!
Why am I forced leave my home?
Along of desert gloomy shores.
My journey through the world was long.
And my canoe sailed and sailed
just trusting only will of waves.
I am, you're heart,
unsung alien wanderer.

My gentle friend!
You know better mine.
Stars twinkling alien
for them I will be ever.
Her radiance forever flows in my azure eyes.
Not understandable for all the other matter,
I am- just an enigmatic mystery to them.

How can reborn them for the light?
They always quenching all my flame of cleanness!
They'll never be with me!
They never whiten their conscience
with a darkness!

My only friend!
You are it's me!
From nothing absolutely and alone
I have the tribe another to revive now.
It will be stronghold for the world
who'll praise my universal glory.
Devouring everything in the Space,
the mouth of time will be my tightly sealed.
Immortal beauty I create again
the pedestal's.
Forget the sadness now, make your dreams come true!
Just come, my friend!
Because I am is you!

Мій вірний друг!
Прошу, не питай!
Навіщо змушений я тікати з дому свого.
Так довго була мандрівка по світу,
І човен мій всьо плив і плив по волі хвиль.
Уздовж берегів безлюдних та похмурих.
Я, невоспетий чужий мандрівник до серця твого.

Мій ніжний друг!
Ти знаєш як ні хто.
Зірки мерехтливої прибульцем
для них я буду назавжди.
I сяйво Її в моїх блакитних очах вiчно ллэться.
Для них я дивна загадка,
Незрозумілий і весь інший.
Як відродитися вам для світла,
Що гасять весь полум'я мій?
Чи мороком не відбілити вам совість!
Нiколи вам не бути зі мною!

Єдиний друг мiй!
Ти-це я!
Зовсім з нічого інше плем'я
мені одному відродити доведеться.
У ньому буде весь оплот моєї вселенської слави.
Краси безсмертної знову п'єдестали створити.
I пащу часу теж навічно заліпити,
все пожирає у всьому просторі.
Печаль забувши, здійснити свої мрії!
Ти лише прийди, мiй друже!
Я-це ти!