мiдний таз

цяточки вікон
пусті вертикалі
сходів нічних багато-
поверхівок
сплячий -апокаліпсіс
його пост- буде вранці
засвітяться вікна
їдалень що кухнями
звуться бо й є вони ними
більш ніж вже сто років

тоді світ накривсь
мідним тазом
що перегорнули накрити
ті спогади тих дітлахів
що з креденсів домашніх
ласували крадькома ще варенням
і після
і довго ще довго аж барди мого покоління
згадували і співали про те
з-під вигаданої ними схованки під мідним тазом
непевних дідів прадитинства

а цяточки сходів
тьмяно висвітлені в щирій ночі
вирубаного міста абстрактні
ані про що
ані про мідний таз для варення


Рецензии