Запрашаю цябе у радасць слова

https://youtu.be/REuk6dtdbRc

З вершаў Л.Гараган

Паклічу цябе ў бяссонне ночы,
Там, дзе месяц шэпча рыфмы слоў
І зоркі плятуць словы прарочы,
На выснове шчырых пачуццёў.

Паклічу ў ранак той сівачубы
Што павіс туманам  над ракой,
Росамі што срэбрам лёг усюды,
Слоў пярліны дорыць мне, спакой.

Каласіцца васількамі поле,
Пад наглядам векавых дубоў.
Слова маё вырвецца на волю,
Пераліўным спевам жаўрукоў.

Ты адкрыеш цуда-таямніцы,
Як пяшчотна лашчыць вецярок.
Слова кожнае з жывой крыніцы -
Сэрцаў двух сустрэча не знарок.

Захмялеяш ад дубровы цішы,
Тым паветрам быццам ад віна.
Свой аўтограф сонейка напіша
Каласкамі на малюнку дня.

Я цябе паклічу ў сінь бяскраю,
У духмяны лета перазвон.
Дзе сама прырода бы натхняе
І за гэта ёй зямны паклон.

Заблукала зорка вечарова
Ў кронах шапатлівых тапалёў...
Я цябе паклічу ў радасць слова
Вершаў тых, што напісаць гатоў.

   *. *.  *.  27.08.2021г.

ЗАПРОШУ ТЕБЕ У РАДІСТЬ СЛОВА

Запрошу тебе в безсоння ночі,
Там, де місяць ниже рими слів
І плетуть зірки слова пророчі
На основі щирих почуттів.

Запрошу у ранок сивочолий,
Що присів туманом у човні,
Росами розсипався навколо
Й перли слів подарував мені.

Колоситься жито волошково
В осторозі мудрих яворів.
Тут озветься кожне моє слово
Співом голосистих жайворів.

Запрошу тебе у синь безкраю,
У духмяний літа передзвін.
Де сама природа надихає,
І за це доземний їй уклін.

Ти відкриєш диво-таємниці –
Як ласкаво ніжить вітерець
Кожне слово з чистої криниці,
Сповнене любов’ю двох сердець.

Захмелієш у липневій тиші
Тим повітрям, наче від вина.
Свій автограф сонечко напише
Колосками стиглого зерна.

Заблукала  зірка вечорова
В кронах кучерявих яворів…
Запрошу тебе у радість слова
Поки ненароджених віршів.

                08.11.2020 р.