Я в далеких світах,
Так далеко від рідної хати,
В ці далекі світи
Мене доля давно занесла.
І не можу щодня
Я батьків пригорнуть, обійняти,
Лиш молитву молю,
Щоби зустріч з батьками була.
Я в далеких світах,
Та думками завжди в Україні,
У чужому краю
Я гніздечко своє уже звив.
Але тут я не чув
Ті красиві пісні солов’їні,
І за стільки років
Україну я не розлюбив.
Я в далеких світах,
Та думками я лину додому,
Де чекають мене
Вже давно посивілі батьки.
Я на сповідь піду,
Розповім і про біль, і про втому,
Часто сльози течуть,
Мов холодні гірські потічки.
Я в далеких світах,
Та я Господа молю про днину,
Коли знову зберусь
Й понесусь до стареньких батьків,
Коли птахом злечу
Підіймусь в піднебесся й полину,
Щоб настала та мить,
Щоб я сів на свій рідний поріг.
28.07.2021 р.
Сповiдь емiгранта
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121082705145
Свидетельство о публикации №121082705145
Рецензии