Я поринаю в темряву вікна,
Я відчуваю всю безмежність ночі
Вона, в білизні з чорного сукна,
Щось особисте розповісти хоче
Я запишу в блокнот її слова,
А, якщо, ні, на клаптичок паперу
Літала як, від щастя, голова
В далекий космос, десь, крізь стратосферу
Я шепотів натхненно їй: - "Люблю",
У відповідь вона щось шепотіла,
А я ж це так лише солодко сплю
Зі мною поруч ні душі, ні тіла.
Я поринаю в темряву вiкна
© Copyright: Владимир Багарт, 2021
Свидетельство о публикации №121082703060
Свидетельство о публикации №121082703060
Рецензии