Посвщение Веронике
(12 вересня вже шість років, як пішла в інший світ донечка Е. Калиніної)
Сумних шість років промайнуло,
Як ти пішла у вічний світ,
Та не забути це ніколи,
Серденько до цих пір болить
У мами, сина, чоловіка,
Які сумують до цих пір,
Бо втрата дуже вже велика.
(Не дай Бог кожному. Повір).
І не зникають в серці болі,
Немовби їх є та вина -
Твоєї запобігти долі,
Що так безжальною була
До тебе, люба Віроніко.
Та мама дякує щодня,
Що вибрала ти чоловіка,
Який тепер її рідня.
Подарувала мов би сина,
Який піклується весь час,
Оберігає, мов дитина,
Спішить на поміч кожен раз...
Як з журавлями відлетіла,
Коли пішла у небуття,
Рідні на роки залишила
Свою енергію життя...
Свидетельство о публикации №121082603830