Любови водоспад

Любові водоспад
   
Ми сидимо, а ніч така глибока
І про життя тихенько шепче нам –
Вона ще з нами, гляне теплим оком,
Як радість з сумом десь на пополам...

Про килим днів, дарованих нам Богом –
Там береги життєвої ріки,
Свічада райдуг, зустрічей пороги,
В жарких обіймах жита колоски...

То ж с кіль віків ці Стожари над нами,
Любові свідки десь в далечині?
Під ними в день один родились Мами,
А їх любов – серцям дала вогні...

Життів намисто – піднебесним дивом
Творіння тче, продовженим в віках.
Любов безкрайня – водоспад проривом,
Взаємна як, нікуди не зника...

26.08.2021р.
 


Рецензии