Попереду мiнлива хмарнiсть
Холодний вітер, листопади,
Надій моїх блакитних марність,
Та серця невигадливі поради
Ще в капцях я, на босу ногу,
Виносити сміття ходжу,
Але ступаю на дорогу,
- Вже зимно, сам собі кажу
Згадаймо незабаром Літо
Схід сонця над річкою на світанку
І воду, відучора, розігріту,
Купання насолоду, спозаранку.
Вже Осінь недалеко, все проходить
І тут нічого нам вже не змінити
Але, коли навколо занегодить,
Душі теплом ми можемо зігріти.
Свидетельство о публикации №121082602293