Лiна Костенко - За чорно-синьою горою - на русский

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "За чорно-синьою горою...":

А за горой иссиня-чёрной,
где заалел закатный луч,
рисует весело чертёнок
на небе стайки алых туч.

В крови его кривые когти,
гуляет ветер в голове.
Пасутся под курганом кони
в степной некошеной траве.

Долина, полная тумана,
и горизонт, и облака...
И всё курганы и курганы
могил, не вспаханных пока. 

Что ж ты, на коршуна похожий,
спокон веков безмерно рад
всё рисовать одно и то же -
кровавой краскою закат?!

Виски веков седыми стали,
а о свободе не слыхать.
Коней давно пораспрягали
и завалились хлопцы спать.  *

Видать, они большие сони -
не встал никто ещё из них.
И день за днём пасутся кони,
ждут кони всадников своих.

Эмма Иванова.
25.08.2021г.

---------------------
* - Лина Костенко имеет в виду украинскую народную песню:
"Розпрягайте, хлопцi, коней,
Тай лягайте спочивать..."

================================
           Оригинал:
        Ліна Костенко
     За чорно-синьою горою...

За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня,
Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня.

Зеленим пензликом тополі — кривенькі кігтики в крові.
Пасуться коні нетипові у сутеніючій траві.

Долина з чашею туману, а далі схил і небосхил —
Усе кургани та й кургани ще не заораних могил.
 
Так що ж ти, схоже на шуліку, у тебе вітер в голові,
Малюєш обрій споконвіку такий червоний у крові?!

Вікам посивіли вже скроні, а все про волю не чувать.
Порозпрягали хлопці коні та й полягали спочивать.

Чи так їм спиться непогано, що жоден встати ще не зміг?
Пасуться коні під курганом, чекають вершників своїх.