Буденність - травить мотлохом подій
Життя скрипить понуро та поволі
Ти вже давно один (одна) серед людей
Себе шукаєш в замкнутому колі.
Якісь стежини поруч, сто доріг
Турбот ліси , що переходять в хащі,
А ти, краплинка в океані мрій
Закинута в цей світ напризволяще
Куди ти йдеш? Шукати що і де?
Кому мовчиш і з ким співаєш оди?
Чому в кордонах іншої душі
Тобі так мало власної свободи?
Чужі світи - не світять, не горять
Інакше небо - сонцем не засяє
Ти вже давно один (одна) серед людей
І бути з кимось сенсу вже немає!
Ти вже давно один одна серед людей
© Copyright: Владимир Фадеев, 2021
Свидетельство о публикации №121082400956
Свидетельство о публикации №121082400956
Рецензии
