Три сотні раз, відтак, розіп'ята,
Моя тридцятилітня Україна.
Розсіяна, розвіяна, обвітрена,
Солодко згірчена калина.
Удобрена солдатами - синами
На цвинтарях розквітла прапорами.
Освячена в століттях вівтарями
Земля від краю моря й над горами,
І підуть босо, наго, голіручно
До тебе і уклінно і велично
Вороже кодло те покручне.
А ми, молитвено і клично
Співатимемо марші, славні гімни.
Нащадки воїнів, посіяних в Сибіру,
Розвіяними порохом Гулагу
Живі, померлі діти вірні
Від від Криму й до архипелагу
Три сотн раз, в дтак, роз п ята
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2021
Свидетельство о публикации №121082402880
Свидетельство о публикации №121082402880
Рецензии