Лiна Костенко-I я не я, i ти менi не ти-На русский

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "І я не я, і ти мені не ти...":

Как будто я не я, и ты не ты.
Скрипят садов натянутые жилы.
Играет ночь на скрипке темноты.
И воет волк протяжно и уныло.

Берет тоску голодную с ножа.
Звенят миров холодные стаканы.
И воет волк. И улица чужая
в сугроб смеется черными зубами.

Солист ночей, кто бросит тебе кость?...
Защёлкал холод зубьями сосулек.
Вползает волк и тянет мёрзлый хвост,
в созвездье Рыб поймав десяток тюлек.

Ты, волк, присядь. Ты на пороге ляг.
Ты расскажи о приключенье волчьем.
Мерлушки скинь - не нужен камуфляж.
Ты лучше вой.  Я слушать буду молча.

Погрейся тут, мираж ты мой ночной,
пока ещё не вышли сказке сроки,
до той поры, как утро в домино
сыграет с нами огоньками окон,

и горизонт распашет солнца плуг,
и выплачут тьму крыши на дорогу...
Лежит овечья шкура белых вьюг...
И умный пёс свернулся у порога.

Эмма Иванова.
23.08.2021г.

================================
   
         Оригінал:   
       Ліна Костенко
  І я не я, і ти мені не ти...

І я не я, і ти мені не ти.
Скриплять садів напнуті сухожилля.
Десь грає ніч на скрипці самоти.
Десь виє вовк по нотах божевілля.

Бере голодну тугу — як з ножа.
Дзвенять світів обледенілі дзбани.
І виє вовк. І вулиця чужа
в замет сміється чорними зубами.

І виє вовк, ночей моїх соліст…
Заклацав холод іклами бурульок.
Вповзає вовк і тягне мерзлий хвіст,
в сузір’ї Риб вловивши кілька тюльок.

Ти, вовче, сядь. Ти на порозі ляж.
Ти розкажи свою пригоду вовчу.
А смушки скинь. Навіщо камуфляж?
Ти краще вий. А я собі помовчу.

Погрійся тут, моя нічна мано,
хоч ми із казки вибули за віком,
аж поки ранок в чорне доміно
зіграє з нами вогниками вікон.

аж поки сонце перепалить пруг
і сплачуть пітьму стріхи тонкосльозі…
Лежить овеча шкура завірюх…
І скімлить пес розумний на порозі…
                Ліна Костенко