Сергий Жадан - Она

Кому-то лучше удаются согласные, кому-то нет.
На нее нельзя было не обратить внимание – она смеялась во сне.
Я подумал: она так легко вгрызается в кожу, не зная, что эта кожа моя.
Если она когда-нибудь проснётся – хорошо бы узнать ее имя.

Хорошо бы знать, откуда она пришла и куда возвращается в ночи,
кто живет за той дверью, к которой подходят ее ключи,
почему она ничего не может вспомнить и откуда у нее все эти знания.
Если бы наряд проверил ее карманы – кто-то бы точно получил новое звание.

Если бы она написала воспоминания о каждой из полученных ею ран,
книга имела бы такой же успех, как тора или коран,
мужчины читали бы эту странную книгу, чувствуя собственную вину,
и жгли бы ее на площадях столичных, прежде чем начинать войну.

Мужчины не хотят думать о последствиях, им достаточно причин.
Когда им, наконец-то, дается всё, они заполняют его пустым.
Когда они говорят об общем, они имеют в виду своё.
С ними лучше не говорить о том, что будет, чтобы не потерять то, что уже твоё.

Потом она просыпалась и всё начиналось именно тогда.
Она хорошо держалась на исповедях, на допросах и в судах.
Она говорила, что лучше оружье в руках, чем кресты на гербах.
Когда она говорила слово любовь, я видел кровь на ее зубах.

Стерегите ее, ангелы, берите под своё легкое крыло.
Скажите ей пусть сохраняет спокойствие, когда входит в пике другим назло,
и пусть вернёт мои рукописи, мое серебро и мое горючее,
кстати, помнит ли она меня вообще, спросите ее об этом при случае.

СЕРГИЙ ЖАДАН
Перевод Дениса Говзича

И ОРИГИНАЛ

Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.
На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні.
Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя.
Якщо вона коли-небудь прокинеться – добре було б дізнатись її ім’я.

Добре було б знати, звідки вона прийшла й куди поверталась вночі,
хто живе за тими дверима, до яких підходять її ключі,
чому вона нічого не може згадати й звідки в неї всі ці знання.
Якби наряд перевірив її кишені – хтось би точно отримав нове звання.

Якби вона почала писати спогади про кожну з отриманих ран,
її книга мала б такий самий успіх, як тора або коран,
чоловіки читали б цю дивну книгу, відчуваючи власну вину,
і палили б її на площах столиці, перш ніж почати війну.

Чоловікам не варто знати про наслідки, їм достатньо причин.
Коли їм, зрештою, дається все, вони наповнюють його нічим.
Коли вони говорять про спільне, вони мають на увазі своє.
З ними краще не говорити про те, що буде, щоби не втратити те, що є.

Але вона прокидалась і все починалося саме тоді.
Вона добре трималась на сповідях, на допитах і на суді.
Вона говорила, що краще зброя в руках, аніж хрести на гербах.
Коли вона вимовляла слово любов, я бачив кров на її зубах.

Стережіть її, янголи, беріть під крило легке.
Скажіть їй хай зберігає спокій, коли входить в чергове піке,
хай поверне мої рукописи, моє срібло й моє пальне,
до речі, спитайте її при нагоді, чи вона взагалі пам’ятає мене.

Сергій Жадан

Художник  Daniel Gerhartz

ДАЛЕЕ

Сергий Жадан «Август»
http://stihi.ru/2020/08/23/7110