Мара Белчева. Бiля вогнища
БІЛЯ ВОГНИЩА
В снігу вечірніх кроків низка гасне.
Вогонь нуртує, збурюючи піч,
розвішує химерних тіней пасма.
Мов полум’ям повитий, йдеш навстріч.
Сплелися наші погляди гарячі,
і радість огортає нас жарка.
У полум’ї сплелись серця неначе –
в нас цілий світ згоряє і зника.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Мара Белчева
ПРЕД ОГНИЩЕТО
В снега вън гаснат стъпките вечерни.
В огнището ни огънят пращи
и мята по стените сенки черни.
От пламъка облян, до мене ти.
И поглед в погледа горящ премята
жарът и пепелта на радостта.
Преплитат си език в език сърцата, –
гори във нас -- топи се цял света.
Свидетельство о публикации №121082306180