Якби не цей маленький хлопчик, я б і забув, що завтра – осінь,
що дітям треба буде в школу нести свободу і книжки.
Я б не згадав, якби не хлопчик, що літо завтра піде зовсім.
Маленький хлопчик – піде в школу, і стануть жовтими стежки.
Рахують діти дні до школи – така в дітей одвічна звичка.
Не люблять – перший день осінній, весну – чекають, літо – звуть.
Отак малесенька дитина несе у собі суть і вічність.
А хто не слухає дитинку, той втратить вічність, втратить суть.
Я усміхнусь услід дитині, яка ще трішки літа хоче,
і помолюсь богам серпневим – за літо, осінь і за нас...
Я б не згадав, що завтра – осінь, якби не цей маленький хлопчик.
Я так йому за осінь вдячний, хоча й збігає літа час...
Якби не цей маленький хлопчик, я б
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121082207311
Свидетельство о публикации №121082207311
Рецензии
Дуже цікавий вірш. Майстерно, чудово. Сподобалось!
Артур Грей Эсквайр 22.08.2021 22:47 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 22.08.2021 22:47 • Заявить о нарушении