Церковні бані височіють
На схилах-пагорбах Дніпра,
Тільки сказать вони не вміють,
Де та Тарасова гора.
О, Дніпре, Дніпре, сивий брате,
Скажи мені у чому річ,
Чого від долі ще чекати,
І де життя цього всебіч?
Ти котиш хвилі дні і ночі,
Течеш між рідних берегів,
Із вітром ти про щось шепочеш,
Не розберу я ваших слів.
У кожнім слові таємниця
Про схили й пагорби усі,
На них церкви та ще й дзвіниці,
Усе навколо у красі.
А ти течеш і не вгаваєш,
І хвилю вітер підійма,
Столицю навпіл розтинаєш,
Таких, як ти, ніде нема.
Коти й надалі свої хвилі
Тримайся рідних берегів,
Вони лиш два, та рідні й милі,
І ти між ними посивів.
22.08.2021 р.
Днiпро
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121082206386
Свидетельство о публикации №121082206386
Рецензии