ДАКОТА-МІНІСОТА МОЯ ЛЮБОВ ДУШІ
Й СКОРБОТА
Дакота-Мінісота…
Яка ж мені скорбота
Люблю тебе кіцюня,
Моя душа манюня.
Я лапки пам’ятаю
І хвостик особливий
Тобі розповідаю,
Що Річард є щасливий.
Ніхто вже не чекає…
Мене тепер як ти…
Де ти, лиш Бог вже знає…
Пішла в позасвіти
Люблю тебе, Дакота,
Ти серденько моє.
Мені безмежно шкода,
Що смерть в житті в нас є.
Моя веселка мила,
У переливі фарб.
Ти киця особлива,
Ти мій безцінний скарб.
Я дуже вдячна долі,
Що ти в мене була.
Не сипте мені солі…
І не судіть зі зла.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2021
30.07.2021
09:05
м. Львів
Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.
Дакота-мiнiсота моя душi любов й скорбота
© Copyright: Светлана Кравчук 379, 2021
Свидетельство о публикации №121082106942
Свидетельство о публикации №121082106942
Рецензии