Л. Костенко-Мiй перший вiрш написаний в окопi-на р

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Мій перший вірш написаний в окопі…":

Мой первый стих написан был в окопе,
на разрыхлённой взрывами стене,
когда исчезли звёзды в гороскопе
у детства моего - там, на войне.

Лилась пожара огненная лава,
стояли в серых кратерах сады.
Захлёбывалась наша переправа
безумным шквалом пламени-воды.

И белый свет не белый был, а чёрный.
А ночь в огне слепила больше дня.
И тот окопчик -
                как корабль подводный
средь моря дыма, ужаса, огня.

Остались в прошлом зайчики и волки...
Кровавый мир, кровавая заря!
И я писала чуть ли не осколком
большие буквы, как из букваря.

Играть ещё б мне в прятки или в классы,
картинки в сказках яркие смотреть.
А я стихи писала про фугасы,
а я вплотную увидала смерть.

Недетской боли грозное цунами
след оставляет, словно от ножа...
Коль эту боль не выплеснуть стихами -
не станет ли немой тогда душа?!

Душа в словах - как море в перископе,
и память та - как молния во мгле...
Мой первый стих написан был в окопе.
Печатался он просто на земле.

Эмма Иванова.
21.08.2021г.

================================

           Оригінал:
         Ліна Костенко 
 Мій перший вірш написаний в окопі…

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум’я й води.

Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик —
         як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.

Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах — як море в перископі,
І спомин той — як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.
                Ліна Костенко


Рецензии
Да, уж.... Не ждали, что придется такое читать..., переживать...
Но надо писать об этом, печатать, распространять....
Спасибо за перевод!!!

Александр Дёма   18.07.2024 20:19     Заявить о нарушении
Спасибо, Саша!
Увы, история повторяется, и может быть сегодня под звуки взрывов ракет пишет свой первый стих юная Лина или Леся...

Эмма Иванова Избранное   19.07.2024 00:57   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.