Бог бачить нас не так, як iншi люди
Він дивиться у серця глибину
Де справжня суть тілесної споруди,
Він знає, чистота у ній чи бруд.
Ми можем виглядати так, як треба,
Як нас навчили змалечку іще…
Насправді ж бути вдалині від неба,
Ховаючи весь справжній хід речей.
Що в серці місць нема для милосердя,
Для доброти і крихітки тепла.
Для слів хороших, щирих і відвертих,
Любові місця також там нема.
Від Господа ніщо не приховаєш!
І страшно навіть думати про те,
Що скаже Він комусь: «Тебе не знаю!»,
Не буде хтось серед Його дітей.
Тому давайте, друзі, ми сьогодні,
Заглянемо у серця глибину.
Та зором не своїм, а лиш Господнім,
Щоб бути певними - «У небо йду!»
11.08.2021
Свидетельство о публикации №121082008002