З вiком сльози ближче до очей
наче хочуть теж на світ дивитись:
наче хочуть сонцю помолитись,
сонцю, що на ніц їх запече.
З віком сльози ближче до щоки,
наче так з щокою і зрослися.
Хто заплакав, той не помилився,
ще й підніс метелика руки...
З віком сльози ближче до душі.
А душа – все винесе, все стерпить...
Душі, від народження до смерті,
плачуть слізьми – щастя і вірші...
Свидетельство о публикации №121082004145