Гортаю пам ять, як альбом

Край, де народилась і зросла,
Перший крок робила в цьому краї,
Звідти я летіла з-під крила,
Там зозуля закувала в гаї.
Звідти я пішла в широкий світ,
Звідти обирала я дорогу.
Мама все чекала край воріт,
Гнала я від себе всю тривогу.

Залишились там мої стежки,
Юність залишилася позаду,
А думки, неначе ланцюжки…
Не спитаю в мами більш пораду.
Все в моєму серці так живе,
Подумки вертаю я додому,
Все прожите – в пам’яті живе,
Та життя веде в даль невідому.

Йду щодня дорогами життя,
Та вони бувають незнайомі,
Чується моє серцебиття
З думкою в старім батьківськім домі.
Пам’ять я гортаю, як альбом,
Все мені до болю рідне в ньому,
Мальви й чорнобривці під вікном…
Мами вже нема у домі тому.

Там я народилась і зросла,
Та життя вело в своє обійстя,
Доля так далеко віднесла
Від того насидженого місця.
А тепер лиш подумки я там,
Подумки заходжу я до хати,
Кланяюсь порогам і стежкам,
Й не виходить мама зустрічати.

19.08.2021 р.