Уяви, що ти стоїш і тиша.
Навкруг ні одинака, ні пісні.
І лиш зірки, колишуться ві сні,
в тій небесній синій гущі.
Сфера, простір неосяжний.
Далеке мариво...скоріш
замри, затихни необачний,
бо впала зірка в спориш.
В росі купається,так вийшло.
І сяє, і горить,
і проситься облиш...
Облиш побути в затишку,
до перших сполохів зорі.
До перших півнів...
бо впала зiрка в спориш
© Copyright: Галина Би-Локур, 2021
Свидетельство о публикации №121081800425
Свидетельство о публикации №121081800425
Рецензии