Лицарськi забобони

 Серед славної громади,
Де завзяті відчайдухи -
Осередок той наснаги
Побажань що тебе чують,
Мають деякі вагання.
Люди кажуть: - Застороги!
Той не лицар хто не в змозі
Зневажати забобони.

 Та що вдієш? Така вдача!
Якщо сів лицар на коня
Має їхати напевно
І тоді доля розкаже
В кого шлях буде славетний.
Про кого байки напишуть?
Про коня - як Буцефала
Чи про славного Роланда?

 Також майте забобони
Що сторіччями склалися:
Прапор з кольору спідниці,
Той красуні що насниться,
Гребінець що похрестила
На кіоті хресна мати,
Та землі грудку на згадку,
Рідна земле завжди гріє.

 Ще бажав відчути погляд
Від тієї що кохає.
Буде захистом від болю
Чи вести перемагати,
Та ще стрічку пасм волосся
Збережу в коштовній скриньці,
Кілька слів,де лист терплячий
Приховає стукіт серця

Та відзнаками краплини
Сльоз і пахощів бажаних,
Що доречі надихають
Зневажати час, кордони.
Нащо кажуть забобони?