A flower on your leg - O. Ambrosov

Ти не чекала, що я залишуся,
Ти лиш хотіла до себе уваги.
Та я пішов не зібравши валізи,
І обіцяв повернутись віршами…

Ти так чекала, щоб я написав,
Чекала у снах, на роботі, у парку…
Та я був німим і розбитим, як скло,
Тому все що міг, я писав у шухлядку.

Я вірю в те, що ти у мене віриш,
Вірші б тобі писав, якби я міг…
А так це все що можу, подивись,
Примерз мій поцілунок квіткою до ніг!

You didn't expect me to stay,
You just wanted my attention.
But I went away, having not packed my stuff,
And I promised to be back in a rhyming dimension...

You expected so intensely for me to drop a line,
Waiting in dreams, at work, in a park...
But I was silent and shattered like a glass,
Therefore I wrote my poems and left them in a cupboard's dark.

I believe that you believe in me,
I would write poems for you if I could...
But now all I can do is see
How my kiss touches your legs like a cold wound!

© Олесь "Мартін" Амбросов

© Translated into English by Maryna Tchianova