Лiна Костенко - Осiнь жагуча - перевод на русский

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Осінь жагуча":

      Осень страстная

Вечерний сон влюбившегося лета
и руки в страстной магии ночей.
Красавица, что ласкою прогрета, -
лежит у лета осень на плече.

Созрела страсть уже к огню и плоду,
и пышет пламя на любви одре.
И торжествует мудрый гений рода
всего живого на живой земле.

Спит лето, а наутро осень встанет -
нить седины в косе из янтаря,
большие чресла золотого стана,
идет в полях - и ломятся поля.
 
Близняшки-зерна клонятся в покосы.
Склоняет ветви урожая груз -
спят безмятежно сливы-негритосы,
блондины яблоки и раса желтых груш.

Порою тучка дождиком прольётся.
А в сердце лета - щедрый солнцепад.
И слитками растопленного солнца
лежат лимоны, груши, виноград.

Лучи густеют в гроздьях перегретых.
Когда же на планету ляжет снег,
то страстный сон безудержного лета
зимой холодной забурлит в вине!

Эмма Иванова.
15.08.2021г.

================================
 
           Оригінал:   
         Ліна Костенко
         Осінь жагуча

Вечірній сон закоханого літа
і руки, магнетичні уночі.
Вродлива жінка, ласкою прогріта,
лежить у літа осінь на плечі.

Дозріла пристрасть до вогню і плоду.
Пашить вогнем на млосному щаблі.
І торжествує мудрий геній роду
всього живого на живій землі.

Ще літо спить, а вранці осінь встане —
в косі янтарній нитка сивини,
могутні чресла золотого стану,
іде в полях — вгинаються лани.
 
Близнята-зерна туляться в покоси,
біжить юрба червонощоких руж,
сплять солодко черкуси-негритоси,
біляві яблука і жовта раса груш.

Рве синій вітер білі посторонці.
А в серце літа — щедрий сонцепад.
І зливками розтопленого сонця
лежать цитрини, груші й виноград.

Загусне промінь в гронах перегрітих.
А ляже сніг на похололі дні —
жагучий сон закоханого літа
в холодну зиму бродить у вині!
                Ліна Костенко