Я щиро Вересня вітав
Від спеки Літа вже втомившись
І щось йому вночи читав
На вірші схоже, розгубившись
Я розумів, він чув мене
І листя схвалював тремтінням
Він знав як я, що все мине
Допомагаючи з творінням
Він так розповідав про дощ
Що навіть клен розхвилювався
Він уже в липні раз ламався
Біжать як люди, бачив з площ
А я в руці тримав блокнот
Щось там черкаючи сумбурно
Але писалося недурно
Співати б, та не знаю нот.
Я щиро Вересня вiтав
© Copyright: Владимир Багарт, 2021
Свидетельство о публикации №121081407238
Свидетельство о публикации №121081407238
Рецензии