Вона – хотіла народити...
А вік – сміявся, не пускав.
Любов – це завжди, звісно, діти,
щасливий, хто дітей плекав.
Є у жінок жіноча звичка:
дитя в любові народить.
І щоб було дитяче личко
красиве – як в кохання мить.
Хотіла, та не народила,
так й не переконала вік...
Не народила, та любила,
і був щасливим чоловік.
Зустрілися занадто пізно,
та щастю вік не заважа.
Так, діти в них були – нарізно,
та жінки мріється душа
дитям... І щоб дитяче личко –
красиве, як в кохання мить...
Є у жінок жіноча звичка:
дитя в любові народить...
Вона - хотiла народити...
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121081405567
Свидетельство о публикации №121081405567
Рецензии
Шановний Миколо, зайшла до Вас на сторінку і не могла відірватися, настільки емоційно насичені Ваші вірші.
Подальшої наснаги Вам у творчості.
З повагою Ірена.
Ирэна Горлова 23.08.2021 21:58 • Заявить о нарушении
Подальшої наснаги Вам у творчості.
З повагою Ірена.
Ирэна Горлова 23.08.2021 21:58 • Заявить о нарушении
