Лiна Костенко-Пелюстки старовинного романсу-На рус

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Пелюстки старовинного романсу":

    Лепестки старинного романса

Тот клавесин и плакал, и ласкал
чужую грусть. Горели свечи робко.
Певец был стар, он пел, как пеликан,
процеживая звук романса зобом.

Седой старик, он плакал не о нас.
Тот голос был как из другой акустики.
Но лепестки прекрасных слов романс
цветком отцветшим сбрасывал под люстрами.

На зрителей, чьи мысли до краёв
забиты ежедневными делами,
упал романс, как он любил её,
упал потоком слов незабываемых.

Певец держал вокал свой, как бокал.
И на манишке - бабочка, как брошка.
Красавицы, наперекор векам,
к нему спускались лунною дорожкой.

Но музыка исчезла вдруг. Антракт.
Мужчины прозой что-то говорили.
Молчали женщины. И было всё не так.
Им не хотелось сладостей и пива.

Старик тот пел без грима и гримас.
Слова - несовременные и страстные.
О, спойте, спойте девушке романс!
Устали женщины быть не прекрасными.
Эмма Иванова.
13.08.2021г.

================================

          Оригінал:
        Ліна Костенко
 Пелюстки старовинного романсу

Той клавесин і плакав, і плекав
чужу печаль. Свічки горіли кволо.
Старий співак співав, як пелікан,
проціджуючи музику крізь воло.

Він був старий і плакав не про нас.
Той голос був як з іншої акустики.
Але губив під люстрами романс
прекрасних слів одквітлі вже пелюстки.

На голови, де, наче солов’ї,
своє гніздо щодня звивають будні,
упав романс, як він любив її
і говорив слова їй незабутні.
 
Він цей вокал підносив, як бокал.
У нього був метелик на маніжці.
Якісь красуні, всупереч вікам,
до нього йшли по місячній доріжці.

А потім зникла музика. Антракт.
Усі мужчини говорили прозою.
Жінки мовчали. Все було не так.
Їм не хотілось пива і морозива.

Старий співав без гриму і гримас.
Були слова палкими й несучасними.
О, заспівайте дівчині романс!
Жінки втомились бути не прекрасними.
                Ліна Костенко