А грози – мов жінки... І кожна – неповторна.
І неповторна кожна блискавка в очах.
І блискавки – зелені, сірі, сині, чорні –
висвітлюють любов... Любов... На мить хоча б...
А грози – мов жінки – всі мають свій характер.
Неправда, що усі однакові жінки...
І жінка, і гроза так щиро волі прагне,
що вчитися в них треба нам, чоловіки.
І жінка – мов гроза. Приходить. Надихає.
І зрошує натхненням – і розквітне цвіт.
І жінка – мов гроза... Виблискує... Стихає...
І навіть як піде, лишає кращим світ...
А грози - мов жiнки... I кожна - неповторна
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121081208475
Свидетельство о публикации №121081208475
Рецензии