Лiна Костенко-А затишок спiвае, мов сирена-На рус

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "А затишок співає, мов сирена":
   
 Уют поет, как будто бы сирена

Уют поет, как будто бы сирена.
Не надо воска, я не Одиссей.
Уже ждут львы, и ждет моя арена.
И жизнь всегда, пожалуй, - Колизей.

Жизнь отдавали с древних пор за веру.
И этот спорт придумали не мы.
Тут главное - в глаза смотрите зверю
и будьте, что бы ни было, людьми.

Когда меня потащат на арену,
когда натравят зверя на меня,
о, сразу вашу глупость беспросветную,
и мстительность, и злость узнаю я!

Оно во мне, восстание святое.
Смотрю я вновь в кровавый ваш туман.
Как первый христианин, я спокойно
скажу в глаза жестоким палачам:

— Попытки ваши сжечь меня убоги -
огонь холодный, он уже погас.
И ваши львы уже мне лижут ноги.
И ваши слуги высмеяли вас.

Эмма Иванова.
12.08.2021г.

================================
 
           Оригінал:   
        Ліна Костенко
  А затишок співає, мов сирена

А затишок співає, мов сирена.
Не треба воску, я не Одіссей.
Вже леви ждуть, і жде моя арена.
Життя, мабуть,— це завжди Колізей.

І завжди люди гинули за віру.
Цей спорт одвічний віднайшли не ми.
Тут головне — дивитись в очі звіру
і просто — залишатися людьми.

Коли мене потягнуть на арену,
коли на мене звіра нацькують,
о, я впізнаю ту непроторенну
глупоту вашу, вашу мстиву лють!

Воно в мені, святе моє повстання.
Дивлюся я в кривавий ваш туман.
Своїм катам і в мить свою останню
скажу, як той найперший з християн:

— Мене спалить у вас немає змоги.
Вогонь холодний, він уже погас.
І ваші леви лижуть мені ноги.
І ваші слуги насміялись з вас.
----------------------------------- Ліна Костенко
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=5635