Вечір стомлений на плечі,
Вкриє ковдра всі світи.
Дуже дивні сняться речі
Ще й , доречі, часто ти.
Я пірну такий щасливий -
З головою у цю ніч,
За вікном війна та злива,
Ми ж стобою віч-на-віч:
Ти красива. Все пасує -
Очі в спину весь Донецьк,
До війни пів року. Всує
Аритмія тих сердець...
Крутиться у ліжку бовдур,
День наступний без мети
А на вечір знову ковдра,
Знову сон і знову ти...
Ковдра
© Copyright: Пётр Троян, 2021
Свидетельство о публикации №121081104808
Свидетельство о публикации №121081104808
Рецензии