Про що пишеш?

               Бог-Слову
               і Преблагословенній Всецариці ,
               Богородиці, з любов’ю і надією
               присвячується


Все вас залишить,
не сумнівайтеся.
Господь вас не залишить!
Найбільше є бажання серця —
Господь, і серце —
хочете чи ні —
а несподівано напише
немов дитя тилком долоні
замре,
не розуміючи іще нічого, —
на листку вишні
в тиші;
в тиші — Бог-Слово!
Чи вчили вас не турбопати,
усе — весь світ —
                хапати у долоні
                і — хапати?!
        Лишень що треба —
        серцем стати.
Мов вивернутись — навиворіт.
І з Неба сиплються самі
                дукати, —
золоті кульки...
Бо як ти серце — весь,
то скрізь Господь! то що шукати?
Чи не промовлять так твої уста,
тоді, Христос — із
Світла Джерела, та Світло Сам,
і те, що ймеш світло Христа,
й не можеш більш
до темряви назад,
бо світлом в Світлі став!
бо можеш поглинатися любов’ю
                від Христа!
Нема шляху назад!
Тож більше в тім нема й потреби?
Нора й пітьма —
чи шлях у Світлі, Котре з Неба!
Нема снаги і в тім, що ніби нижче,
бо Христос ближчає!! (!!!)

Про що тоді напишеш?!
Га?

05.08.2021