Переклад твору Ф. Тютчева

Федор Тютчев


Я встретил вас — и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое —
И сердцу стало так тепло…

Как поздней осени порою
Бывают дни, бывает час,
Когда повеет вдруг весною
И что-то встрепенется в нас, —

Так, весь обвеян дуновеньем
Тех лет душевной полноты,
С давно забытым упоеньем
Смотрю на милые черты…

Как после вековой разлуки,
Гляжу на вас, как бы во сне, -
И вот — слышнее стали звуки,
Не умолкавшие во мне…

Тут не одно воспоминанье,
Тут жизнь заговорила вновь, -
И то же в вас очарованье,
И та ж в душе моей любовь!..


Переклад

Я Вас зустрів - і все минуле
В віджилім серці ожило;
Згадав той час, який забули,
І в серці в мить відчув тепло.

Неначе, як в осінню пору
Буває день, буває час,
Коли весна здійметься вгору
Й розквітне Світ лише для нас.

Обвіяний легким серпанком
Років, де повнота душі,
Чекаю насолоду - зранку
Побачу Музу цих віршів.

Нехай між нами вік розлуки,
Дивлюсь на Вас, як у ві сні,
І чую: знов заграли звуки,
Що піснею живуть в мені.

І тут не тільки лише спогад,
Життя заговорило знов,
І в Вас така ж чарівність й врода,
І та ж в моїй душі любов!..