Сняться рими, сняться ноти,
Літаки, моря, капоти,
Очерет, салат, жоржина,
Неповторна Україна...
Долі, схеми, ночі, факти,
Дні, морфеми, книг антракти,
Сняться площі, ріки, скелі,
Люди хижі та веселі...
Спи, малеча, в світі мало
Бур'янів, горищ, Танталів,
А багато зір червоних,
Пустирів, аеродромів.
Ти втечеш - чужа, питома,
З першим блиском хвилі втоми,
А згори метеорити
Розлетяться пишним цвітом.
Ні, слова не закінчились,
Тільки в ритм лягла тривога...
Я - письменниця, дитино,
Без претензії до Бога.
© Марина Чиянова
Це колискова-фанфік. Уривок локалізованої, українізованої художньої паузи за мотивами тексту Оксімірона ("Всего лишь писатель"). Не тролінг, не байт, просто варіація, в якій замість письменника - письменниця, а замість Горгороду - історичний центр м.Києва.
Колискова
© Copyright: Марина Чиянова, 2021
Свидетельство о публикации №121080704280
Свидетельство о публикации №121080704280
Рецензии