Золота давнина

Місто зростає,
Потужне, хвилясте,
Чудові роки та сувора земля.

Небо злітає,
А може і впасти,
Землю вкривають
Грубезні поля.

Ти все ж заходь
Через дах незабутній,
Міддю прикрась
Потемніле чоло,

Можна із Сонцем
Тут єдність відчути,
Місто найперше
Воно опікло.

(с) Марина Чиянова

Про місто Чатал-Гююк (сучасна Анатолія, Туреччина)


Рецензии