Золота давнина
Потужне, хвилясте,
Чудові роки та сувора земля.
Небо злітає,
А може і впасти,
Землю вкривають
Грубезні поля.
Ти все ж заходь
Через дах незабутній,
Міддю прикрась
Потемніле чоло,
Можна із Сонцем
Тут єдність відчути,
Місто найперше
Воно опікло.
(с) Марина Чиянова
Про місто Чатал-Гююк (сучасна Анатолія, Туреччина)
Свидетельство о публикации №121080703095