Лiна Костенко-Я кину все. Я вiрю в кiлометри-на ру

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Я кину все. Я вiрю в кiлометри…":

    Я брошу все. Я верю в километры...

Я брошу все. Я верю в километры —
как много их, обветренных и злых
у стародавней матушки Деметры,
что звал Гомер богинею земли.

О, размотай пути мои, богиня!
Дай убежать, не дай совсем пропасть.
Спасай меня, спаси меня, ведь гибнет
моя душа, в чужую засмотрясь.

Так нежно, беззащитно, так фатально,
сопротивляясь трезвому уму.
Спаси разлукой!   Я воспоминанья
ни одного с собою не возьму.

Где горьковата солнечная цедра,
где гром припрятал ливень в рукаве,
где только вёрст столбы, как будто зебры,
пасутся в припорошенной траве, —

пусть будет степь, пусть будет лес и горы,
взорвется пусть твоя земная лють,
когда на глаз лихие семафоры
мою дорогу грустью перельют!

Эмма Иванова.
05.08.2021г.

================================

             Оригінал:
           Ліна Костенко
   Я кину все. Я вірю в кілометри…

Я кину все. Я вірю в кілометри —
обвітрені, задихані і злі.
Багато їх у матінки Деметри,
Котра була богінею землі.

О, розмотай шляхи мені, богине!
Світ за очі від себе забіжу.
Рятуй мене, врятуй мене, бо гине
моя душа, задивлена в чужу.

Так ніжно, так беззахисно, так віддано,
так всупереч тверезому уму.
Врятуй мене розлукою і віддалю,—
ні спогаду з тобою не візьму.

В гірких оазах сонячної цедри,
де грім тримає зливу в рукаві,
де тільки версти, дерев’яні зебри,
пасуться в запорошеній траві,—

хай буде степ, хай буде ліс і гори,
хай вибухне земна твоя пралють,
коли лихі на око семафори
мені дорогу смутком переллють!