в міжребер'ї снує вона,
щастя невимовного хвиля,
наче чужа,
наче не знає пітьма,
де болі народжуються
і живуть,
де крига не кресне,
жалі небувалости
в голос атак закручені струнами,
якби ж то були вони відверті
й відкриті в душі, як тії птахи,
що лебедями зовуться,
вірні
22,34
04/08/2021
мiжреберне
© Copyright: Гелена Смилянская, 2021
Свидетельство о публикации №121080407554
Свидетельство о публикации №121080407554
Рецензии