Причаїлися дні за парканом,
Уляглися мов пес на траву -
Що робити, як час бесталанний
Туго стягує доль тятиву?
Тятиву перетворить на струни,
Старим смиком по них проведе -
І мелодія щастя насуне,
І бажання - таке молоде.
Хай зігріють години зібрання
Всіх минулих, майбутніх світів -
Дні нестерпного самопізнання
Між рядками упевнених слів.
Час бесталанний
© Copyright: Михаил Гумиров, 2021
Свидетельство о публикации №121080207114
Свидетельство о публикации №121080207114
Рецензии