Ні люди, Вам того не зрозуміть...
Все змінюється що хвилини,
Один лиш погляд, одна мить,
І сердце ніби камінь стигне,
Любов десь там жевріє ще,
Але ось - ось і вже погасне.
А зорі, місяць все таке,
Як її очі й сердце ясне.
Яка чудова була ніч,
Від розпачу і до любові,
Здавалось декілька сторіч,
Горіли на її долоні.
Так ніби є надія ще:
На зцілення і до світанку,
Але завжди кляте але,
Розплющив очі сьома ранку.
Навколо тиша , все цвіте,
Життя бринить і зеленіє.
Спасибі, Господи, за все.
За це життя - душі страждання,
Сколічине ніби дитя,
Вмирало цілу ніч кохання.
А час немов би занімів,
О як би міг, але не можу.
Залишилось лише одне,
Надіятись на милість Божу.
Реквiем...
© Copyright: Алексей Ребенок, 2021
Свидетельство о публикации №121080105188
Свидетельство о публикации №121080105188
Рецензии