До сих пор... Из Миклоша Формы

                Вольный перевод с украинского:

До сих пор мне не бросить на небо спокойного взгляда.
Вековечно – и юно: морщины его не видны…
Небо-небо, ты знаешь всегда, что душе моей надо.
Ты – весенняя песня, ты – ночи рождественской сны.

Не под ноги уставлюсь, когда упованья прокисли,
а всмотрюсь в небеса – непогода не застит им свет.
Небо синим простором развеет и чёрные мысли.
Небо, я твой паломник, молельни прекраснее нет.

Небо-небо, не зря ты святая людская потреба:
только вымолвишь «Бог» – и посмотришь в небес окоём…
До сих пор не поднять мне глаза без волненья на небо,
потому что когда-то смотрели мы в небо вдвоём…

                Оригинал: http://stihi.ru/2021/07/13/6134

                Я і досі не можу спокійно дивитись на небо

Я і досі не можу спокійно дивитись на небо,
у якого нема ані віку, ані глибини...
Небо-небо, завжди ти таке, як душі моїй треба:
ти – і промінь весняний, і – ночі зіркової сни.

Не під ноги дивлюсь, як не хочеться повнитись сумом,
а вдивляюсь у небо, що суму не знає і в дощ.
Небо може розвіяти простором будь-які думи.
Небо – краща зі прощ, беззумовно, й найвища зі прощ.

Небо-небо, моя чиста, світла людськая потреба –
не даремно вдивляємось в небо, як шепчемо: «Бог»...
Я і досі не можу спокійно дивитись на небо,
через те що колись ми дивились на небо удвох...
_______________________

Аватар - со страницы автора стихотворения