Портрет любов
Посеред світу полотна
У світлі й тіні півтонів
Писав пером, яка вона:
Як квітка, подихом любові,
Як сяйво сонячне добра,
Думки і мрії світанкові,
На серці лиш весни пора,
Волосся наче ніжні хмари,
Духмяність, як вино, п'янка,
В очах вогонь зорі, як чари,
В устах пісень-зізнань ріка.
Усмішка -- ліки від печалі,
А погляд -- віри океан,
В долонях зим гірських кришталі,
А одяг -- срібло і туман.
Вона -- одне кохання долі
І щастя всіх років життя,
Вона, як квітки цвіт у полі
Не мить, а з вічністю злиття.
(Картинка з інтернету)
Свидетельство о публикации №121073103112