Будто всё это было когда-то... Из Миклоша Формы
Будто всё это было когда-то со мной, и не раз.
Ночь, блистательно звёздная, месяц – негреющий факел.
Неотступные мысли о нас, разобщённых о нас…
И о том, что мечты нам и звёзды даны, будто знаки.
Я и прежде стоял между звёзд посреди тишины,
бессловесную связь ощущая с величием ночи.
И о чём говорить? Как томишься на свете? Нет мочи,
как порой одиноко? Нам с ночью слова не нужны.
Это было, не раз уже было когда-то со мной.
И тогда, и теперь полной грудью свободу вбирая,
так и буду дышать – до последнего самого края,
до тех пор, пока в темя целуют мечта со звездой…
Оригинал: http://stihi.ru/2021/07/31/665
Наче все це зі мною було вже колись і не раз
Наче все це зі мною було вже колись і не раз.
Ніч зіркова і місяць, що велично світить - не гріє.
І думки про ночами і днями роз'єднаних нас.
І про те, що в людей вічно будуть і зорі, і мрії.
Наче я вже стояв серед ночі і серед зірок.
І мовчали зі мною зірки, а про що говорити,
як самотньо і млосно буває нам часом на світі,
і ні слова не треба – безслівний із ніччю зв'язок.
Це зі мною було вже колись і не раз, вже було.
І тоді, і тепер так вже дихав на повнії груди...
Так на повнії груди вже дихав і дихати буду,
доки зірка і мрія цілують всю ніч у чоло...
____________________
На картинке "Звёздная ночь" Ван Гога
Свидетельство о публикации №121073102858
:)
Рон Вихоревский 24.08.2021 12:49 Заявить о нарушении