Неньцi

Та досить вже!.. Дістали, суки.
Вкраїна... Воля... Козаки...
Тарасові кріпацькі муки...
Лихі Богданові роки...

Якась ****ота знову рветься
до потом змочених грошей,
щоб потім ніж встромити в серце
і так зневірених людей

із прямокутника майдану,
де свині з сцени нам ревли
про біль минулого і рани
від попередників з імли

і снів ілюзії свободи...
Вони кричали нам тоді,
що влада - тільки від народу,
та ось останній у біді

допоки, сірий, не пізнає,
що тільки вірний патріот
ввійде із гордістю до раю,
щоб там скопати свій город...

А потім, плачучи брехливо
над тисячами мертвих душ,
шукали курвію наживу,
зриваючи з бюджетів куш.

А ми... а ми, тупі і ниці,
все віримо у ті байки
про допомогу з-за границі
і у стотисячні пайки

для лихоїмців від закону
про те, що влада - то народ,
бо срака, що не знала трону,
завжди шука собі пригод

не там, невчасно і не з тими,
хто просто втисне копняка
за надто вивірені рими
на стрічці з чорного вінка...

І ми самі себе пасемо,
бо наш занюханий чабан
вже має паспорт дядька Сема
і віллу десь поблизу Кан.

А я втомився від розпуки
і в бій збираю рюкзаки...
бо досить вже!.. Дістали, суки.
Вкраїна... Воля... Козаки...