Закури чергову і знову говоритимемо до ночі.
Або мовчатимемо, ніби риби, перекидаючи погляди.
Спогади - рани від іржавого гачка -
кровоточать.
Боже мій.
Скоріше.
Закури чергову, і проспекти переплітатимуться під нашими ногами.
Ми не падаємо, не зважай на розв'язані шнурки на твоєму взутті.
Ми - раби наших безглуздих спогадів,
заковані ланцюгами.
Лише йди.
Скоріше.
Закури чергову і нехай дим лоскоче мої запалі ніздрі.
Ми сміятимемося у весь голос, ламаючи підводного простору тишу.
Вірші - ти говорив, я не писала про тебе,
І я пишу.
Скоріше.
Йди.
Скорiше
© Copyright: Джерри Лоу, 2021
Свидетельство о публикации №121072607305
Свидетельство о публикации №121072607305
Рецензии