Владимир Торговкин. Коктейль из грёз. Рус. Бел
Манила ночь.
С ней чувство, что мы чуть пьяны -
Не превозмочь,
Не утаить небесных струй:
Лети всё в прах!
И только сладкий поцелуй -
В твоих губах.
Ещё по сумеркам едва,
Чуть-чуть в разлад
Нам пел, совсем забыв слова,
Хор из цикад.
У южной ночи тишина -
Как на развес,
А эта наглая Луна -
Ну, сущий бес!
Любимая, в том нет вины,
Ведь не вопрос:
С лимонной долькою Луны -
Коктейль из грёз...
Кактэйлі мрой
Цытрынавай дзелькаю Месяца
Ноч маніла.
З ёй пачуццё, што мы ледзь п'яныя -
Не перасіліць крыла
Не ўтаіць нябесных бруй:
Ляці ўсё ў прах!
І толькі салодкі пацалуй -
У тваіх вуснах.
Яшчэ па змярканні ледзь,
Ледзь-ледзь у разлад
Нам спяваў, зусім забыўшыся словы,
Хор цыкад.
У паўднёвай ночы цішыня -
Як на разважванне,
А гэты нахабны Месяц -
Ну, існы нячысцік!
Каханая, у тым няма віны,
Бо не пытанне:
З цытрынавай дзелькаю Месяца -
Кактэйлі мрой...
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №121072502478