Акколада. Маргарита Метелецкая
Я знаю, в нотном есть письме,
Чтоб строкам не сбиваться с ладу,
Большая скобка, дивный знак,
Её названье - акколада.
И если лада нет в душе,
Когда пугают фальшью звуки,
Как в акколаду строки те,
Себя вверяю в Божьи руки.
Так зачаровано живу,
Душой стремлюсь в объятья к Богу,
И акколада – ладный знак –
Выравнивает мне дорогу.
Оригинал
Я знаю, в нотному письмі,
Аби рядкам не збитись з ладу,
Існує дужка чарівна,
Що зветься дивно - аколада...
Коли безладдя у душі,
Коли лякають хибні звуки,
Як в аколаду ті рядки,
Ховаюсь я у Божі руки...
Отак зчудована живу,
В Твої обійми, Боже, лину -
Іх аколада рятівна
Мою вирівнює стежину...
На фото Маргарита Метелецкая.
Свидетельство о публикации №121072206788
Маргарита Метелецкая 24.07.2021 20:43 Заявить о нарушении
Валентина Агапова 24.07.2021 21:36 Заявить о нарушении